І.В. Діяк

Україна-Росія

Лінки

...пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!
Євангеліє від св. Iвана 8:31-32

Михайло Грушевський. Історія України-Руси

Михайло Грушевський. Ілюстрована історія України

Орест Субтельний. Історія України

Дмитро Дорошенко. Нарис історії України

Олена Апанович. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі

Тарас Шевченко.       Стоїть в селі Суботові

Тарас Шевченко.       Розрита могила

Тарас Шевченко.       Великий льох

Олена Апанович. Українсько-Російський договір 1654 року. Міфи і реальність
...для відродження історичної істини потрібно відтворити правдиву картину історії договору 1654 р., передумов і процедури його укладання, розкрити його державно-політичний характер і юридичну природу, а також показати наслідки договору в історії України. Укладаючи договір у 1654 р., Україна була незалежною самостійною державою. Московська держава та її спадкоємниця — Російська імперія, порушуючи, ламаючи і знищуючи договір, перетворили Україну на об'єкт колоніального пограбування.

Іван Дзюба.  Інтернаціоналізм чи русифікація (1968)

І.В. Діяк. П’ята колона в Україні: загроза державності

Іван Дзюба. Україна-Росія: протистояння чи діалог культур?

Россия — Украина: история взаимоотношений. Москва, 1997 (збірка статей)

Євген Гуцало. Ментальність орди
Знову посилено реанімується поняття так званого «євроазійського простору» — наче якоїсь метафізичної підвалини і російського етносу, і російської державності...
«Євроазійський простір» у потрактуванні його апологетів — це, на мою думку, філософія орди і «географічний факт» (П. Чаадаєв) таки орди, яка нині перебуває й завтра хоче перебувати ордою.

Павло Штепа. Московство
...немає й дотепер справжньої історії справжньої Московщини, себто такої, яка подає не лише перебіг історичних подій, а й ті незримі духовні сили, що їх спричинювали. Навіть жертви московського загарбництва українці та поляки не подали нам такої історії ...Доки не матимемо справжньої історії справжньої Московщини, доки не знищимо московські МІФИ, не зірвемо облудні личини — доти Московщина перемагатиме навіть сильніші за себе держави й народи.

Омелян Нестайко. Великі міфи імперії. Втеча від власної ідентичності.
Ми простежили історію виникнення російського народу за офіційною історичною літературою. Не обминули народної культури, побуту, релігії, антропології і навіть генетичних особливостей. Завдяки цим даним вимальовується образ народу, основу якого склали фіно-угорські племена, якими оволодів і остаточно зцементував мізерний прошарок завойовників із Русі, підсилений місцевим елементом. У свою чергу, він потрапив під переможний вплив Золотої Орди, від якої навчався великого мистецтва імперської політики ...

Владимир Белинский. Страна Моксель. Роман-исследование
Российская Империя свято оберегала свою историческую мифологию, отчего истина в чистом, неискаженном виде редко присутствовала в повествовании державных платных историков. Она всегда была завуалирована, изначально искажена и запрятана в словесную патриотическую упаковку.

Михайло Лукінюк. Обережно: міфи!
Тривалий період перебування нашої країни у складі Російської імперії призвів до брутальної фальсифікації історії українського народу за допомогою впровадження у суспільну свідомість численних історичних міфів, витворених імперськими ідеологами.
Широко використовуючи роботи як відомих учених минулих століть, так і сучасних дослідників, а також документи й архівні матеріали, автор дослідження показує справжню суть і пропагандистську спрямованість імперських історичних міфів, які докорінно перекручують історію України.

о. Юрій Мицик, д. і. н., проф. (Київ). То хто ж фальсифікує історію?

В. Січинський. Чужинці про Україну

Ф.М. Решетников. Подлиповцы

Михайло Драгоманів. Пропащий час. Українці під московським царством (1654-1876)

Роберт Конквест. Жнива скорботи
Терор голодом супроводжувався руйнуванням українського культурного й релігійного життя та масовим винищенням української інтелігенції. Здоровий глузд не дозволяє бачити у цьому подвійному ударі щось випадкове

Артур Губар. "Кривава п'ятниця" в Маріуполі, або злочин без кари
30 квітня 1999 року, під час освячення Хреста на місці побудови кафедрального храму Київського Патріархату у місті Маріуполі Донецької області на Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, членів делегації, які його супроводжували, та віруючих, що зібралися на цю урочисту подію, було вчинено збройний напад. Група нелюдів, озброєних металевими прутами, кийками та хімічними засобами, здійснила нечувану наругу над вірними єдиної національної Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату, які відправляли святочний молебен.
...Безумовно, що за цими кримінальними діями стояли псевдоцерковні кола Московської Патріархії.

Ногінський конфлікт

Галина Могильницька. ЛІТОС (або камінь із пращі правди на розбиття митрополичного блудословія)
...якщо колись, у 17 ст., нашим предкам доводилося захищати Українську Православну Церкву від нападок християн, але все ж таки іншого, католицького віровизнання, то сьогодні її доводиться боронити вже від християн православних, але іншої політичної орієнтації.

Александр Литвиненко, Юрий Фельштинский. ФСБ взрывает Россию
18 ноября 1994 года в Москве на железнодорожном мосту через реку Яуза произошел взрыв. ...На месте взрыва нашли разорванный в клочья труп самого подрывника, капитана Андрея Щеленкова, сотрудника нефтяной компании "Ланако". Щеленков подорвался на собственной бомбе, когда прилаживал ее на мосту. Только благодаря этой оплошности исполнителя теракта стало известно о непосредственных организаторах взрыва. Дело в том, что руководителем фирмы "Ланако", давшим названию фирмы первые две буквы своей фамилии, был 35летний уроженец Грозного Максим Юрьевич Лазовский, являвшийся особо ценным агентом Управления ФСБ (УФСБ) по Москве и Московской области и имеющий в уголовной среде клички Макс и Хромой. Забегая вперед, отметим, что абсолютно все работники фирмы "Ланако" были штатными или внештатными сотрудниками контрразведывательных органов России.

Александр Литвиненко. Лубянская Преступная Группировка
Если эта книга дойдет до российского читателя сегодня, то она сможет изменить ход событий в стране. Если же не дойдет... то по крайней мере наши потомки смогут узнать, как получилось, что сумерки, которые мы наивно приняли за рассвет, на самом деле оказались началом долгой холодной ночи. (Александр Гольдфарб в предисловии к книге А. Литвиненко "ЛПГ")